05.06.2009 от 
Zikberg
Не було шо робити і хтілось кудись поїхати ровером, було два варіанти: Крехів з його монастирем і Старе Село з його замком. Вибрали Крехів бо то троха ближче. Мало нас їхати троє, але внаслідок “раптового зношення трансмісії” 
(касети, ланца і системи), поїхали я і Ksandr. Їхали в керунку с. Ясниська (кар’єр), далі прямо аж до вказівника на Жовкву. За вказівником одразу на право і газуєм через Дубровицю. Потрапляєм на головний європейський вододіл.
В діда шо продає на трасі всякі місцеві продукти питаємосі: -”Чи далеко до Крехова”, дідо з досить високою точністю сказав шо 2 км. Через зазначену відстань зустрічаємо вказівник до монастиря
Їдем туда де вказує вказівник 
Народу на території мало, певно тому що серед тижня. Тілько один монах з газонокосаркою фен-шуй наводить
Роздивились фсьо, познимкували і попрямували до печери, вказівник до якої був перед в’їздом у монастир. Печера виявилась відносно далеко і високо. Певно тілько великі грішники, або ті кому мало жити сі лишило (я маю на увазі бабуль які намагаються забронювати собі місця на тому світі) лазять туда молитись
Печера на мій погляд дуже маленька, і як там міг бути монастир? Хіба, що монахи спали по черзі. Можливо то я просто порівнюю з печерою у Страдчі, в якій дійсно могло жити з десяток монахів. Троха там полазили, познимкувались. Назад вирішили вертатись іншою дорогою. Найшли дорогу вище печери і поїхали по ній. Далі дорога перетворилась на суцільне болото, а згодом і зовсім зникла. Здійснюємо “кросфорестний” даунхіл. Не знав шо на мому шосейнику вийде спуститись з такої гори, по тому листі і гілках. Зі скрипом гальм виїзджаєм на поле старого злого дядька з злим песиком і якоюсь дояркою з коровов. Злий дядя каже жи то його поле і нефіг сюдою їзити, а злий песик кусає Саню, на що доярка говорить: -Не можна тут їздити бо песик покусає Троха далі бачим браму в заповідник який став приватною власністю.
Домів вертаємось тією самою дорогою. Протяжність катуляння 60 км.
